лібералізація цін

НЕОЛІБЕРАЛІЗМ ( від грецьк. νεοζ - новий та лат. liberalis - вільний) - одна з форм існування сучасного лібералізму. Подібно до лібералізму класичного, Н. ставить на меті пошук шляхів і умов, які могли б забезпечити стійкий і динамічний розвиток суспільства, інновативність і креативність соціальних форм Д. ля реалізації цього завдання класичний лібералізм вважав за необхідне всіляко сприяти виокремленню і певній автономізації соціальних сфер (особливо економіки, яка виступала могутньою трансформативною силою у проектах Модерну XVIII - XIX ст.), невтручанню у спонтанний розвиток, який і створює порядок, заснований на свободі. Істотні трансформації, яких зазнали розвинені ліберальні суспільства на рубежі XIX - XX ст. (монополізація економіки, фордизм, державна політика "соціальної амортизації" та ін.), зумовили світоглядні зміни у ліберальній філософії. Філософські розвідки Н. збагачувалися неоліберальною прагматикою, пошуками політики, яка б була адекватною добі світових воєн і революцій, доленосним зрушенням в історичній долі як окремих націй, так і всього людства. Н. доктринальний виразно репрезентований ідеологією "Нового курсу" Рузвельта, кейнсіанством, теорією і практикою "держави загального добробуту" та ін. Якщо класичний лібералізм автономізував і асинхронізував сфери соціального буття задля більшої ефективності суспільного розвитку, то Н. скоріше віддзеркалює тенденцію до більшої злагодженості соціального організму, підпорядковуючи міркування ефективності вимогам соціальної безпеки та вгамовуючи дух соціального експериментування тяжінням до більшої передбачуваності і впорядкованості. Підходи Н. виходять із перфекціоністських установок (можливість і необхідність покращення, вдосконалення умов соціального буття), поміркованого етатизму (визнання ролі держави у гарантуванні і забезпеченні прав людини, створенні і підтриманні необхідних засад функціювання громадянського суспільства, захист правовими й демократичними засобами загальновизнаних цивілізаційних цінностей, активне здійснення на державному рівні науково-технічної і освітянської політики тощо), чіткішого позначення у ліберальній філософії ідей і принципів консенсусу, солідарності і соціального партнерства. Разом з тим Н. продовжує відстоювати докорінні ліберальні цінності розвитку і відкритості змінам, свободи і гідності особистості, соціального плюралізму і толерантності, досягнення певної гармонії між індивідом і спільнотою через посередництво "абсолютизму права" та ін.

ЛІБЕРАЛІЗМ ( від лат. liberalis - вільний) - 1) Світоглядна орієнтація, спосіб мислення, умонастрій, які характеризуються зосередженістю на проблемах емансипації, розширенні меж та форм свободи, перш за все - свободи особистості. 2) Сукупність ідейно-політичних течій, політичних та економічних доктрин, концепцій та програм, які ставили за мету ліквідацію (пом'якшення) різноманітних форм гноблення, державного та суспільного примусу по відношенню до індивіда. 3) Різновид політичної ідеології. Становлення Л. відбувалося протягом XVII - XVIII ст., інтелектуальні передумови утвердження Л. створювали Локк, Сміт, Вольтер, Монтеск'є, Мандевіль, Шефтсбері, Беккаріа, Кант (вчення про суспільний договір, додержавний "природний" стан людини, про природжені права людини та ін.); подальший розвиток ліберальний світогляд отримав у творчості Токвіля, Констана, Бентама.Дж. Ст. Мілля, Спенсера, Хобхауза, Грина, Мізеса, Ойкенатаін. Особливу роль в оформленні Л. відіграли Американська та Французька революції З. начного поширення Л. набув у XIX ст. - "класичний" (економічний) Л. обґрунтував невтручання держави в економіку (доктрина "Laissez faire et laissez passez"). Л. - водночас і узагальнюючий вектор соціальної емансипації (в усіх вимірах, формах та визначеннях), і передумова, засіб цієї емансипації. Є підстави розглядати Л. як невід'ємну складову єдиної емансипаторської метаідеології розвитку, в межах якої він уособлює всеосяжний рух, швидкість, затвердження нового. Консерватизм (як ідеологія) здійснює функції внутрішньої критики Л., соціалізм репрезентує один з ключових принципів розвитку, а націоналізм - практичне використання ліберальних принципів на національному рівні тощо С. вітоглядне осердя Л. складають індивідуалізм, гуманізм, толерантність, демократичність, космополітизм, соціальний оптимізм, наголошення на самоцінності особистості. Л. ґрунтується на певних уявленнях про людську природу, передбачає здатність розуму адекватно сприймати світ, спроможність людини змінювати світ на краще. Головна функція Л.— всебічне обґрунтування необхідності розвитку і змін, відкритості різноманітним інноваціям, в кінцевому підсумку - соціальним трансформаціям Ц. е зумовлює радикалізм Л., його протистояння звичаю, традиції, усталеному порядку. Особливе значення з цієї точки зору має комунікативний аспект Л., який полягає в тому, що Л. об'єктивно забезпечує суттєве прискорення соціального розвитку шляхом залучення до нього нових соціальних спільнот, груп та індивідів, зняття тих чи тих перешкод на шляху спілкування (комунікації). Оскільки уявлення про свободу, фундаментальні засади та цілі розвитку постійно змінюються, відбувається й еволюція Л. - від класичних форм (ринковий, економічний, "буржуазний" Л. продовжує зараз існувати як лібертаризм) до сучасних, коли нове розуміння сутності і параметрів соціального розвитку вимагає посилення соціальної складової Л., обґрунтування ним відповідних функцій держави ("соціальний Л."). Л. зараз репрезентований в діяльності державних та суспільних інституцій, у певних процедурах та принципах управління, що дає змогу практичної реалізації ліберальної політики.

СОЦІАЛІЗМ ( від лат. socialis - суспільний) - 1) Тенденція суспільного розвитку (соціалізації) як невпинного процесу поширення на загал суспільства прав, можливостей і привілеїв, які раніше були у монопольному володінні певних верств, груп, класів; у загальному сенсі виражає усуспільнення, егалітаризацію, прагнення до рівності, що виявлялося на різних етапах історії та за різних форм політичного устрою і режиму. Втім, намагання абсолютизувати тенденції соціалізації, створити на їх основі соціальний проект докорінної перебудови суспільства та його реалізувати виявилися хибними; соціалізація є комплементарною по відношенню до інших, не менш вагомих тенденцій (індивідуалізація, лібералізація, корпоратизація, монополізація та ін.), які стимулюють розвиток, винаходять і поширюють нові цивілізаційні здобутки, активізують (мотивують) найбільш здібних та енергійних членів суспільства, хоча в той же час підсилюють прояви нерівності та несправедливості тощо. 2) Впливова ідейно-політична течія сучасності, що репрезентована низкою версій - від респектабельної соціал-демократії до жорстко-тоталітарних різновидів ідеології. С. як ідея тривалий час існував у вигляді певної соціально-філософської традиції утопічного ґатунку, характерної для творів Мора, Кампанелли, Фур'є, Сен-Симона, Оуена та ін. Од поч. XIX ст. С. почав кристалізуватись як невід'ємна складова частина емансипаторської метаідвології розвитку, в рамках якої базисна тріада "великих ідеологій" виконувала низку специфічно розбіжних, але необхідних функцій, а саме; лібералізм забезпечував динаміку, інноваційний пошук, рух до змін; консерватизм надавав інституціональної усталеності ліберальному пошуку, зберігав ціннісну спадкоємність і культурну самобутність суспільства; С. забезпечував репрезентацію інтересів більшості населення країн, які переживали стрімкі зміни і багатомірну перебудову всього суспільного організму. У цьому сенсі С. уособлює ідеологічну "чутливість" до становища й інтересів трудящого населення, звичайних пересічних громадян, які піклуються про належні умови існування. Функціонально С. виступає формою критики умов і якості соціального розвитку з точки зору інтересів більшості. У XIX ст. С. як ідейно-політична течія набув виразного модернізаційного спрямування, породженого індустріалізмом. У ЗО - 40-х рр. виникає марксизм як теоретично оформлена версія С. на індустріальній стадії суспільства. Од серед. XIX ст. починає розвиватися народницький С. (однією з наріжних ідей народницької доктрини було запобігти розвиткові капіталізму із притаманними йому ризиками і негараздами), різні течії анархістського С. тощо. В ідейному русі з того часу співіснували й боролися поміж собою різні форми революційного С. та С. реформістського (або реформаторського). Поступово (особливо з колапсом соціалістичної системи) роль і вплив революціонаризму у соціалістичному русі зводиться нанівець. До впливових течій соціалістичної орієнтації у сучасному світі належать: деякі форми соціал-демократії, різновиди демократичного С., ліберального С., християнського С., неомарксизму та ін. 3) Форма соціального порядку (устрою) в державі, коли принципи С. (суспільна власність, відсутність експлуатації, загальність праці, соціальні гарантії тощо) декларуються як основоположні принципи існування і функціювання соціуму. Досвід "реального" С. у XX ст. неоднозначний і суперечливий. З одного боку, С. продемонстрував певні мобілізаційні можливості за умов, коли існувала потреба здійснити "стрибок" індустріалізації, ліквідації неписьменності та ін. У рамках цих процесів С. відігравав роль своєрідної інструментальної ідеології, маніпулятивного гасла, що маскувало реальну сутність - тотальне одержавлення суспільства задля здійснення як модернізаційних, так і стабілізаційних заходів. Історичний досвід свідчить про те, що спроби створити суспільство на "засадах справедливості", згідно із заздалегідь розробленим проектом, не життєздатні. Зорієнтоване на розподіл і перерозподіл, споживацтво та утриманство, суспільство С. не в змозі запобігти занепаду виробництва, застою і дефіциту. Намагання централізовано ("зверху") подолати нерівність і несправедливість призводять до того, що нерівність відроджується у ще більш кричущих формах, а несправедливість набуває потворних форм. 4) Термін "С." стосується також соціально-політичних рухів діяльності політичних партій та організацій, які взяли на озброєння різні версії соціалістичної ідеології і намагаються здобути владу (або впливати на неї) з метою реалізації своїх принципів та інтересів.

- liberalization of Constitution

(pc.)

збут, бірж., ком., ек. n ціна; курс; a ціновий; v призначати/призначити ціну; визначати/визначити ціну; оцінювати/оцінити; розцінювати/розцінити

грошова вартість, яка сплачується та отримується за одиницю (unit¹) товару, послугу, актив (asset¹) і т. ін.

═════════■═════════

accounting price розрахункова ціна; acquisition price ціна придбання; actual price фактична ціна; adjusted price скоригована ціна; administrated prices адміністративно встановлені ціни • директивні ціни • монопольні (керовані) ціни; admission price вхідна ціна • вартість входу • сума вхідної плати; advertised price оголошена ціна • рекламована ціна; agreed — узгоджена ціна; all-in price повна ціна; American Selling Price price американська продажна ціна; asked price курс продавців; asking price бажана ціна; auction price аукціонна ціна; average price середня ціна; balancing price рівноважна ціна; bargain price вигідна ціна; base price основна ціна • базова ціна; basic price вихідна ціна • основна ціна; basing-point price ціна в основному пункті; bedrock price остання мінімально можлива ціна • найнижча ціна; below-cost price ціна, нижча від собівартості; below retail price ціна, нижча від роздрібної; best price кінцева ціна • максимальна ціна; bid price ціна покупця • курс покупців; black market price ціна чорного ринку; blanket price загальна ціна; bottom price остаточна ціна; break-even price ціна без збитковості; budget price бюджетна ціна; buy back price викупна ціна; buyer's price ціна покупця; buying price купівельна ціна; call price ціна, за яку можна достроково викупити облігації; cash price ціна за готівку • ціна при оплаті готівкою; catalogue price каталожна ціна; ceiling price верхня межа ціни • максимальна ціна; closing price заключна ціна • ціна на час закриття біржі • ціна, яка зареєстрована при закритті біржі; commodity prices товарні ціни • ціни на готові вироби; competitive price конкурентна ціна • конкурентоспроможна ціна; competitor's price ціна конкуруючого підприємства; computer rental price орендна плата за користування комп'ютером; conditional price умовна ціна; consumer prices ціни на споживчі товари; contingent price не передбачена заздалегідь ціна; contract price договірна ціна; controlled prices регульовані ціни; conversion price ціна конверсії; cost price виробнича ціна • собівартість виробництва; current price поточна ціна; current market price поточна ринкова ціна; cut price знижена ціна; cut-rate price низька ціна • знижена ціна; delivered price ціна включно з доставкою; demand price ціна попиту; discount price ціна зі знижкою; disposal price ціна реалізації • ціна при ліквідації; domestic prices ціни внутрішнього ринку; duty-paid price ціна, яка включає мито; economy price знижена ціна; entry-limit price ціна, що обмежує вхід конкурентам; equilibrium price ціна рівноваги • ціна, що забезпечує рівновагу; estimated price орієнтовна ціна; everyday price повсякденна ціна; exchange price біржова ціна • біржовий курс; exercise price ціна реалізації опціону; exorbitant price позамежна ціна • надзвичайно висока ціна; expected price сподівана ціна; factory price ціна підприємства-виробника; factory list price ціна за прейскурантом підприємства-виробника; fair price помірна ціна • справедлива ціна; final price остаточна ціна; fire-sale price продаж за безцінь; firm price стала ціна • тверда ціна • твердий курс; fixed price призначена ціна • встановлена ціна; flat price однакова ціна; flexible price гнучка ціна • еластична ціна; floor price мінімальна ціна • найнижча ціна • нижня межа ціни; fluctuating prices ціни, які коливаються; food prices ціни на харчові продукти; forward price курс за строковою угодою; full price повна ціна • максимально можлива ціна; give-away price продаж за безцінь; going price теперішня ціна • нинішня ціна; going market price поточна ринкова ціна; gross price ціна-брутто; guaranteed price гарантована ціна; half price півціни; hire price ціна найму; hire purchase price ціна при купівлі на виплат; honest price справедлива ціна; House price біржовий курс; implicit price неявна ціна; importer price ціна імпорту; inflated price роздута ціна • підвищена ціна; inflexible prices негнучкі ціни • директивні ціни; initial price вихідна ціна • початкова ціна; inside price внутрішня ціна; intervention price ціна втручання; introductory price вхідна ціна; invoice price фактурна ціна; issue price випускна ціна • курс нового випуску цінних паперів; job price ціна на виконану роботу; launch price вивідна ціна • ціна в момент виведення товару на ринок; legislated price ціна, встановлена законодавчим актом; list price ціна за цінником • прейскурантна ціна; manufacturer's price ціна виробника; manufacturer's recommended price рекомендована ціна виробника; manufacturing price ціна фабрики-виробника; marginal price крайня ціна • гранична ціна; markdown price знижена ціна; marked price зазначена ціна; market price ринкова ціна • ринковий курс • курс біржі; market-clearing price рівноважна ціна • ціна, що забезпечує рівновагу попиту і пропозиції; market-determined price кон'юнктурна ціна; mark-up (price) націнка • підвищення (цін); maximum price максимальна ціна; mean price середня ціна; medium price середня ціна; minimum price мінімальна ціна; moderate price помірна ціна; modest price скромна ціна; monopoly price монопольна ціна; negotiated price договірна ціна; net price кінцева ціна • ціна нетто; newsstand price продажна ціна в кіоску • роздрібна ціна; nominal price номінальна ціна; normal price нормальна ціна; offer price курс продавців; offered price пропонована ціна; off-peak price ціна в період зниження торгу; opening price ціна на час відкриття біржі; option price ціна опціону; original price первісна ціна; package price ціна упаковки • ціна тари; parity price паритетна ціна; peak price ціна в сезон • максимальна ціна • ціна в піковий час • пікова ціна; pegged price штучно підтримувана ціна; preferential price пільгова ціна; premium price ціна, вища від номіналу • ціна з націнкою; present price існуюча ціна; probate price ціна акцій при нарахуванні податків згідно із судовим рішенням щодо спадкоємства • ціна активів померлої особи; producer's price ціна виробника; purchase price купівельна ціна • покупна ціна; quoted price котирувана ціна • ціна за розцінкою • зареєстрований на біржі курс; real price реальна ціна; reasonable price доступна ціна; recommended price рекомендована ціна; redemption price викупна ціна; reduced price знижена ціна; reference price довідкова ціна; regular price звичайна ціна; relative price відносна ціна; remunerative price вигідна ціна; replacement price ціна заміни; resale price ціна при перепродажу; reserve price відправна ціна • резервована ціна; retail price (r/р) роздрібна ціна; rock-bottom price найнижча ціна • дуже низька ціна • безцінь; runaway prices ціни, що швидко зростають; sale price ціна розпродажу; selling price (s/p) продажна ціна; set price призначена ціна • тверда ціна; settlement price розрахункова ціна; shadow price неявна ціна • тіньова ціна; share price курс акції • біржовий курс; shelf price продажна роздрібна ціна; short-term price короткочасна ціна; sinking price ціна реалізації опціону; slashed price урізана ціна • різко знижена ціна; sliding price змінна ціна • ковзна ціна; special price особлива ціна • пільгова ціна; special sales price пільгова ціна при розпродажу; spot price поточна ціна • ціна продажу; standard price стандартна ціна; standard unit price стандартна ціна за одиницю; standing price тверда ціна; starting price початкова ціна; sticker price ціна на наліпці • ціна на етикетці • прейскурантна ціна; store prices ціни в крамниці • магазинні ціни; strike price ціна реалізації опціону; subscription price ціна на передплату • передплатна ціна; suggested price пропонована ціна • ціна, пропонована для роздрібної торгівлі; suggested retail price рекомендована роздрібна ціна • пропонована роздрібна ціна; supply price ціна постачання • ціна пропозиції; target price цільова ціна • контрольна ціна; target selling price цільова продажна ціна; top price найвища ціна • максимальна ціна • найвищий курс цінних паперів; total price загальна ціна • сумарна ціна; trade price торговельна ціна; transfer price відпускна ціна; ultimate price остаточна ціна; unit price ціна за одиницю товару • ціна товарної одиниці; variable prices змінні ціни • нестійкі ціни; wholesale price оптова ціна; world market price ціна на світовому ринку

═════════□═════════

adjustment price регулювання цін; at a price за високу ціну • дорого; at popular prices за загальнодоступними цінами; at present prices за поточними цінами; bid and asked price ціна покупців і продавців; consumer price index; price-consumption curve крива залежності споживання від ціни; price discrimination цінова дискримінація; price elasticity цінова еластичність; price escalation зростання цін; price fixing встановлення ціни; price flexibility гнучкість цін; price fluctuation коливання цін; price increase підвищення цін; price index індекс цін; price less discount ціна за відрахуванням знижки; price level рівень ціни; price liberalization лібералізація цін; price list (PL) цінник • прейскурант; price parity паритетність цін; price per unit ціна за одиницю • ціна одиниці; price range діапазон цін; price ratio співвідношення цін; price-setting ціноутворення • встановлення ціни; price stabilization стабілізація цін; price subject to change ціна, яка підлягає зміні; price subsidy цінова субсидія; price support підтримка цін; price tag ціновий ярлик; price variation коливання ціни; price war цінова війна; retail price index (RPI) індекс роздрібних цін; to adjust prices врегульовувати/врегулювати ціни; to agree on the price погоджуватися/погодитися на запропоновану ціну; to bring down prices знижувати/знизити ціни; to cut prices знижувати/знизити ціни; to differ in prices відрізнятися за цінами; to drop in price дешевшати/подешевшати; to fall in price падати/впасти в ціні; to fix a price призначати/призначити ціну; to freeze prices заморожувати/заморозити ціну; to increase in price дорожчати/подорожчати; to increase prices підвищувати/підвищити ціни; to list price складати/скласти цінник • складати/скласти прейскурант; to mark a price призначати/призначити ціну • котирувати курс; to negotiate a price домовлятися/домовитися про ціну; to quote a price призначати/призначити ціну • встановлювати/встановити розцінку; to raise prices підвищувати/підвищити ціни; to reduce prices знижувати/знизити ціни; to scale down prices знижувати/знизити ціни; to set a price призначати/призначити ціну; to undercut a price збивати/збити ціну

РЕГІОНАЛІЗМ - соціальна тенденція; сучасна суспільно-політична, ідеологічна течія. Поширення Р. пов'язане, з одного боку, із тиском глобалізаторських впливів (коли регіон стає одним із найважливіших чинників опору уніфікації транснаціонального економізму і масової культури), а з іншого - із природним зростанням статусу і значення регіонів в умовах децентралізації, лібералізації і загального послаблення ролі (принаймні, втрати монопольного і виняткового становища) держави у політичному, економічному і духовному житті. Р. - віддзеркалення постійно триваючих і закономірних універсальних процесів емансипації, автономізації і суверенізації соціальних суб'єктів - від окремої людини до спільнот (термін "Р." стосується спільноти регіонально-територіального характеру). Р. має як свої доктринальні витоки і аксіологічні вподобання, так і прагматичні причини (прагматична лінія регіональних угруповань). Локальність реальної дії засвідчує її значні переваги перед всеохопною марністю утопій (серед західних прихильників Р. побутує вислів - "маленьке є чудовим"). Р. ґрунтується також на усвідомленні і поцінуванні регіональних соціокультурних особливостей. Реалістичний Р. є необхідним доповненням, противагою і розвитком політики, яка здійснюється на національному, загальнодержавному рівні. Виважене здійснення регіональної політики є додатковим джерелом стійкості і стабільності загальнонаціональної внутрішньої політики. В той же час надання надмірного значення, абсолютизація постулатів Р. може створювати передумови для сепаратизму, протиставлення партикулярних інтересів регіонів інтересам держави в цілому, що створює обопільну загрозу і для держави і для регіонів.